Памяти поэта
Георгия Кольцова:
http://www.stihi.ru/2019/03/13/2467
Мила Котова
Переклад українською
Село
То гнів свій міняло на милість,
То бути серйозним потреба.
Я виріс в селі - я там виріс:
В краю, де стоги аж до неба!
Де зірки мигтіли в затоні,
Де рук бракувало в жнива,
Де здавна там, як на долоні,
Під поглядом кожен бува.
Настирний - наївний по суті,
Легкий на підйом - той пішов:
У місто, щоб вирватись в люди,
Покинувши рідний свій кров.
Життям перевірен на зрілість,
Я справу шукав по плечу.
Зі мною - відвертість і щирість,
Той зараз я не промовчу:
Хоч як світ не був величезний,
Чи втеча доцільна була, -
В селі, де є дім непомпезний,
Залишиться вічно душа.
ГЕОРГИЙ КОЛЬЦОВ
ДЕРЕВНЯ
To гнев свой меняла на милость,
То вновь становилась строга.
Я вырос в деревне.
Я вырос
В краю, где до неба стога.
Где звёзды мерцали в затоне,
Где рук не хватало в страду,
Где исстари,
Как на ладони,
Всегда человек на виду.
Настырный –
Наивный по сути! –
Да и на подъём не тяжёл,
Чтоб в городе «выбиться в люди»,
Я рано отсюда ушёл.
Дорогой, проверен на зрелость,
Я дело искал по плечу...
Мне многое в жизни хотелось,
Но честно признаться хочу,
Что, как бы мир ни был огромен,
Как наш ни оправдан побег,
В стенах деревенского дома
Душа остаётся навек!