Знову…
Знову між ними над вечір
порожнеча і холоднеча.
Ковдра наче із льоду та снігу,
простирадло холодне як крига.
Ні обіймів, ні дотиків милих,
відчуття наче всі скам’яніли.
І не чути ні зойку, ні слова,
наче поруч немає нікого.
Як отрута гірка недовіра
все навкруг полонила і вбила…
І чи варто любов оживляти,
щоб і далі удвох їм страждати.