Заробітчани… Відчай у слові.
Рабство нових часів.
І на чужині дні ваші святкові,
І сіра біль голосів.
В круговороті буденності пам’ять
Вирве обличчя родин.
Серед чужих, що за труд тебе сварять,
Ти зі своїми один.
Звикнути можна до сорому… можна.
Можна знайти інший шлях.
Скинути ярма і йти переможно
По владним, по головах!
Заробітчани… В країні ви – люди.
Геть тих, хто вас обікрав!
Рай – це занадто, а гай – певно, буде.
На нари тих, хто вас списав!