Моє кохання до тебе безмежне!
і ,навіть, вісні бачу тебе,
Але, слова твої необережні,
Боляче краяли сердечко моє
Котилася сльозка по білій щоці,
Вітер хмари в душі наганяв,
Про це відчуття, писали митці,
Й соловейко в дикім гаї співав
Але, образу я в собі не стала нести!
Вигнала хмари на волю -гуляти,
Й виросли в серці квітучі сади,
А я як кохала, так і буду кохати!
Моє кохання до тебе безкрає!
Воно ніколи-ніколи не вмре,
Десь у синьому небі блукає,
Й теплою хвилею до тебе пливе…