Промчав швидкий,
здійнявши вітер.
Залишив позаду перон.
І щез в тумані, наче привид.
Куди хто їде - що там жде?
Вогні мигтять у світлофорів...
Летить в тумані скорий поїзд...
Позаду вже перонів море,
вокзали пролітають мимо.
І пасажири їдуть в ньому,
з квитком туди - в один кінець.
Хтось вже зійшов, а хтось на старті.
Кому куди - я до кінечної...
Ця фраза може недоречна.
Квиток один, у всіх однаковий -
зупинка в кожного своя.
Вагон гойдає - люлі, люлі....
Дзвенить натяжно колія.
Незнання тихо заколисує.
Минуле стелиться за вікнами,
і відлітає у туман...
Прямує потяг із сердець,
із напрямком в один кiнець.