А у Клима та Линки
Народилась Килинка!..
Червоніла малинка,
Синьоока перлинка!..
Розшукав тоді тато,
У лісочку деревце...
На великеє Свято,
Посадив під віконце...
Білосніжні бутони,
Ні ясмин, ні піони...
Духмяніли по саду...
Квітнули в насолоду.
Червонили у жовтні
На красуні рубіни,
Вітри лагідні східні,
Облітали Вкраїну!..
Ягідки же рум'яні,
Кісточки, ніби серце!..
Золотить на світанні,
Променистеє сонце!..
Відтоді, цвіте Веприк,
Як яскравіший вогник!..
Бо саджають калину
Народивши дівчину!..
Та, як хлопчик в родині,
На Світ Божий з'явився...
Дуб могутній віднині,
У садочку селився!..
А у Клима та Линки
Народилась Килинка!..
Червоніла малинка,
Синьоока перлинка!..
***
За мотивами народної легенди Полтавської області "Калинонька"
Записано в селі Веприк Гадяцького району від Андрусенко Надії Феодосіївни (1929) Сумцовим Владиславом 2009 року.