Здається ,зовсім ще недавно
Мій старший син у перший клас пішов.
Не все було спокійно й дуже плавно,
Але дорогу у житті свою знайшов.
Людські життя щораз з вогню рятує,
Де ризикує сам своїм життям.
Відваги й мужності ніколи не бракує,
Й ніхто не був для нього прикриттям.
За мужність і відвагу він відзнаки має,
Подяку чує завжди від людей.
Ціну життя людського добре знає,
І бачить вдячні очі дорослих і дітей.
Вже в 20 літ у нього на погонах
Перша маленька зірочка з’явилась.
Буває й на дахах , і на балконах…
І друга теж зійти не забарилась.
Лиш 27…а він людьми керує,
В обійми полум’я заходить кожен раз.
Не рік й не два людські життя рятує,
І робить це ніяк не напоказ.
Він молодий,а ордени й медалі,
Дипломи,грамоти, подяки в нього є.
Зростає він все далі,далі, й далі…
Й це більше ще завзяття додає.
Він молодий,та зіроньки вже сяють,
Росте в званні і у кар’єрі теж.
Радість і втіха меж своїх не знають,
Й гордість за сина теж немає меж.
Роки летять і зірок додається,
А я молюсь,щоб Бог його беріг.
Я маю ким пишатись і гордиться!
Щоб Бог йому в усьому допоміг!
20.06.2019 р.