***

Жага наповнює тіло обжигаючим полум'ям,
Який прожигає шкіру розчинюючи кістки - 
Я хочу і зможу, наповнені очі - зорями,
Я хочу і зможу, а це означає іду.

Іду поки сили мої киснем кров насичують,
Іду поки очі не висохли, як пустелі.
Іду поки серце живе, і хоч трохи дихаю, - 
Іду, залишаючі тіло позаду, -  іду на скелю!

І ніч виринає назустріч, її розстрілюю,
Сходами сонячними, посмішками закусюю,
Гвалтує мене жага, називаює сукою і повією
Вона мій лялькар, та навіщо ж її я слухаю

Давай, полихай, полихай несинітне полум'я,
Хто зверзу кричи й лий бензину на те гілля
Кохай і не думай, що трохи і буде боляче
Така вже гармонія, рівновис, таке життя

Усе що горіло потухне і сліду не лишиться
усе що було хорошим сгниє в дошках
І тільки жага буде вічно кохати і тишитись
І тільки жага розцвіте на закопаних пелюстках.
+++
Моє стомлене серце грає на саксофоні,
І я п'ю мікстури замість води кожні п'ять на вісім,
Я випала з цього світу, як хліб з долоні,
Й навіки залишуся рештою сгнилих листів.