Зустрiч

Виктор Гала
Зайшов в кафе,вина замовив склянку,
Цигарку у сусіда запалив.
Вино червоне випив доостанку,
Вечірнім містом в самоті побрів.

Сліпий ліхтар заблимав у вітанні,
Кленовий лист зірвавсь, під ноги впав,
Я в цьому місті мабуть вже востаннє,
Прощатись з ним напевне час настав.

Осінній вітер налетів зненацька,
Розкудлав чуба,сипонув дощем,
Чоло сивіє,та душа юнацька,
Ще відчуває той жаданний щем.

Заснуло місто,пізня вже година,
Ударив дзвін, над містом загуло.
Мені назусріч вийшла горобина,
Немов би смутку й болю не було.