***

Лариса Опанасенко
Над вишнею біля старої  хати
На сонці веснянім гудуть джмелі
І мати вийшла квіточок нарвати
Так прибирають хату у селі
До свята. І на кожне підвіконня
Кладуть любисток  і нагідок цвіт
Та лепеха на піл. Очей сторонніх
Відводить погляд  вже багато літ.
Ікони вбрані у рушник святковий
Від образів відбився промінь до дзеркал
І пахне хлібом з печі. Так знайомо.
Уклін вам мамо ранок посилав.