Беру я в руки ручку чи перо
Й пишу про все ,що бачу й відчуваю
Так,як в думках воно мені лягло.
На аркуш всі думки перекладаю.
Беру перу і пишу я про те,
Як небо із землею розмовляє,
Про сонце в небі завжди золоте,
Про те, як соловей в саду співає.
Беру перо й описую я ліс,
Змальовую усі його красоти.
Про те,як заплітався верболіз,
Які для нас відкрилися широти.
Беру перо й пишу про землю я,
Про нашу рідну неньку – Україну.
Про маму й янголятко-немовля,
Про батька на війні і сиротину.
Беру перо й пишу про краєвид,
Про наші рідні чарівні Карпати.
Пишу про школу й учнів –непосид,
Про те,як мову й українців поважати.
Беру перо й пишу , пишу , пишу…
Пишу про все…й про журавля на хаті.
Любов до слова в серці я ношу,
Хоч де в кого слова якісь кудлаті.
Беру перо й пишу я про траву:
Суху , зелену , скошену , отаву.
Пишу я про погоду вітрову,
Про стежку через сад до ставу.
Беру перо й стараюсь описать
Красиві заповітні мрії,
Як українці вміють працювать,
Про те , як мама дитя плека й леліє.
Беру перо й пишу я про рушник,
Про нашу українську вишиванку,
Про те , як квіти доглядає садівник,
Як дівчина принесла воду в дзбанку.
Беру перо й пишу , раз є цей дар -
Його не розтоптать й не загубити.
Пишу я про вогні нічних стожар,
Про те,як все прекрасне полюбити.
Беру перо й про долю я пишу,
І про життя,що доля гаптувала,
Про радість й біль , що в серці я ношу,
Й про павутину,що думками наснувала.
22.06 .2019 р.