ОЛЕКСАНДРУ БЛОКУ … АННА АХМАТОВА
Завітала до поета.
Полудень якраз. Неділя.
Тихо в просторі кімнати,
А за вікнами мороз.
І світило малинове
Над кошлатою імлою…
Наче мовчазний господар
Ясно дивиться в лице!
О, такі у нього очі,
Що запам’ятає кожен;
А мені би, обережній,
Краще погляд відвести.
Та розмову не забути,
Млистий полудень, неділя
У високому будинку
Край морських воріт Неви.
2019
Примітки: Оригінал вірша Анни Ахматової
АЛЕКСАНДРУ БЛОКУ
Я пришла к поэту в гости.
Ровно полдень. Воскресенье.
Тихо в комнате просторной,
А за окнами мороз.
И малиновое солнце
Над мохнатым сизым дымом…
Как хозяин молчаливый
Ясно смотрит на меня!
У него глаза такие,
Что запомнить каждый должен;
Мне же лучше, осторожной,
В них и вовсе не глядеть.
Но запомнится беседа,
Дымный полдень, воскресенье
В доме сером и высоком
У морских ворот Невы.
1914