Баєчка.
В калюжі ніжилися жабки,
І вчили пуголовків жити:
- Пора відрощувати лапки
І вчитись комарів ловити!
Та малюки їх зневажали:
- Старі патякають дурниці!
Себе ж бо рибами вважали,
Й плескались далі у водиці...
Жаби розгнівалися:- Як це?
Ква-ква, ква-ква! Незріла молодь!
Страшенно припікало сонце:
Калюжа висохла! Жде голод!
Злякались пуголовки дуже:
Прийшлось відрощувати лапки...
Щоб віднайти нову калюжу
Скачи вперед, маленька жабко!
Щоб в цьому світі виживати
Навчайся всьому, любий брате!
Лягушки нежились в луже,
Уча головастиков жить.
- Без лапок вы неуклюжи,
Учитесь мошек ловить!
Но их малыши презирали:
- Ерунду говорят старики!
За рыбок себя почитали,
Не спешили искать реки...
Лягушки в гневе: - Придётся!
Ква-ква! Недозрелая молодь!
Вовсю припекало солнце:
И лужа вот высохнет! Голод!
А лужа всё уже и уже.
Отращивать лапки спешите,
Чтоб добраться до новой лужи,
Лягушата скорее скачите.
Чтоб в этом мире-луже,
Учись всему быстрее, друже!