Псалом 2
(Пророцтво про царство Сина Божого)
Чого бунтуються язи;ки під’яремні
і племена задумують даремне?
Земні царі всі повстають вже разом,
нараджуються всі князі заразно
на Господа та Його Помаза;нця:
«Порозриваймо ми їхні кайдани
і поскидаймо з себе пута, ними дані».
Та Той, Хто ходить в небі й не дається
під ноги, — Він над ними насміється!
В Своїм гніві Він мовить до них
і настрашить у пересерді їх знову:
«Я поставлений від Нього царем на Сион,
святу гору Свою.
І Я хочу звістити Його постанову:
Господь мовив до мене: «Ти Син Мій єси.
Днесь Тебе породив Я. І в Мене проси —
дам народи Тобі, як насліддя Твоє, хоч і в злі,
володіння Твоє — аж до краю землі.
Упасеш Ти їх жезлом залізним по часі,
потовчеш їх, як посуд гончарський».
А тепер — врозуміться, царі, научітеся, судді
землі,
служіть Богу із страхом, радійте із трепетом!
Шану Сину віддайте, аби не прогнівавсь, і вам,
в злі,
не загнутись в путі вашій репнутій.
Бо то скоро гнів Божий спахне: на все, що тут
діється.
Блаженні ж усі, хто на Бога надіється!
2003,
російського перекладу легкого нема