Слова Анатолія Драгомирецького
Я іду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий.
Тут колись ходили рядом,
А навкруги весна буяла.
Приспів:
Ой ви, очі волошкові,
Мов троянди пелюстки – вуста.
Стан твій ніжний, смерековий.
Ти – веснянка моя чарівна.
Не забуть мені ті ночі -
цілунок губ твоїх медовий.
І тепер так серце хоче
Твої вуста відчути знову.
Приспів…
Дні ідуть, літа минають.
Душа зове – прийди, кохана.
Ти повернешся, я знаю,
Моя любов, моя жадана.
Приспів….
************************
Липень, 2019р