Псалом 13
Говорить безумний у серці своїм:
«Нема Бога!»
Вони зіпсувалися, чинять мерзенне,
добра більш немає.
Господь із небес погляда —
чи нема хоч одного,
який справді розумний:
що він Бога шукає...
Усі відступили, всі стали бридкими
і непотрібними,
нема доброчинців, нема ні одного!
Чи ж не врозумляться,
хто чинить безправ’я,
хто люд мій, як хліб, поїдає,
та Господа не прикликає?
Там страху наберуться, де немає страху,
бо Бог — в праведнім роді.
Раду вбогого ганьбите,
а Бог Сам йому в охороні.
Аби то Він дав із Сиону спасіння Ізраїлеві!
Як долю народу Своєму поверне Господь,
то Яків радітиме,
веселитиметься Ізраїль!
Псалом 14
Господи, хто житиме в оселі Твоїй?
На святій на горі Твоїй
хто домуватиме – і спасеться?
Той, хто в невинності ходить
і чинить праведно,
лише правду говорить в своєму серці!
Той, хто тримає язик,
другові зла не всуває,
і на ближнього свого
зневаг не приймає.
У очах його нещирий — відкинутий,
а тих, хто Бога боїться, — він славить.
Коли клянеться ближньому,
то вже не злукавить.
Не дає свого срібла в лихву,
не бере підкупу проти невинного.
Хто так чинить —
ніколи він не захитається!