і вже навіки поверни –
бодай мене – мені!»
(В.Стус, «Проводи»)
***(Н.Бидненко)
Ти поверни мене мені –
Не засміюсь і не заплачу.
І геть усе тобі пробачу,
Лишусь у пам’яті на дні –
Лиш поверни мене мені.
Мій день скотився вже у ніч –
Таку закохано-гарячу…
Але я вірю: не заплачу
І не торкнуся любих пліч –
Мій день скотився вже у ніч.
У порожнечі б’ється ритм –
То серце тужить безупинно…
Не винен ти, і я не винна –
Життя підступний колорит.
У порожнечі збився ритм…
***
Ты меня верни ко мне -
Не засмиюсь и не заплачу.
И всё совсем прощу тебе,
Останусь в памяти на дне -
Лишь ты верни меня ко мне.
Мой день скатился прямо в ночь -
Такую ночь любви, - горячую...
И верю я, что не заплачу
И не коснусь любимых плеч -
Мой день скатился прямо в ночь.
И в пустоте я слышу ритм -
То сердце беспрерывно плачет...
Ты не виновен, я не вина -
То жизни вечный колорит.
А в пустоте всё ж сбился ритм...