Не вс

    
Є на світі вродливих чимало,
А кохання знаходять не всі,
На людей поглядають зухвало,
Ніби квіти в холодній росі.
Не хвилюють, їх зоряні ночі,
Не бентежать їх сонячні дні,
Серце їхнє кохання не хоче,
Соловїні не чують пісні.

Тільки час невблаганний до всього
І зівяне жіноча краса,
Завинила вона перед Богом,
Не доречні, тут сум чи сльоза.
Де була, ті вродлива учора?
Коли хлопці гукали в гаї?
А сьогодні самотністю хвора,
Та сумні стали очі твої

Не доречне було, те вагання,
Що гриміло у серці, як грім,
Не зігріло, серденько кохання,
Що могло бути тільки твоїм.
Похоти ніколи не пізно,
Розпалити у серці вогонь,
Час не терпить, наказує грізно,
Та люби, не себе, а його.