За пів століття знову разом.
Сумних немає, жарти, сміх.
Змінилися, звичайно з часом.
Прийшли усі. Усі – хто зміг..
Протоптані в житті стежинки.
Всього сьорбнули, все було…
Вже сиві, а в очах смішинки,
в душі – з дитинства джерело.
Був комсомол і піонери.
…Пахуча скошена трава…
Із жовтенят – в пенсіонери,
й радіємо, – життя трива!