прокльони розп'яті твої,
забраковані, вимкнені, випрані,
злежалися сутінки,
на повіках густий туман нездійснень
і як охорона від зла,
чому заглядаєш в мого життя спокійного потяги,
стукотять твої зуби,
та покришаться з сили стиснуті,
розіб'єш кулаки об причину надуману,
схаменись,
.
не шкодуй,
.
бережи себе
06.42
06.07.2019
P.S. "Це про тебе, мій друг, хіба я не беріг кращих слів, що ніщо їх не змило"... (І. Гончаренко)