Коли сповнює щастя груди -
Душу, ніби від сну Хтось будить,
Й Богу славу вона несе!
В небеса тоді пісня ллється,
І молитва увись несеться,
І життя зрозумілий сенс!
...Коли гіркне полином доля, -
Повертаєш, як коней з поля,
Нездійснені мрії свої...
То звіряй всі бажання з Богом,
Й на життєвих тоді дорогах,
Знов співатимуть солов‘ї.
Ковалем ти свого є щастя,
Щось не вийде, а дещо вдасться,
Не вини лиш Творця світів!
Бо Христос тебе любить сильно!
Й Сам, страждаючи добровільно,
Дати щастя тобі хотів!
~ДЛВ~