Давня казка

 
Памятаю давню казку,
Добрий батьківський поріг.,
Їду, я сюди на паску,
Та шкода, що раз на рік.
Вже немає більше хати,
Де провів дитинство, я,
Рідних треба памятати,
Хоч у місті вся сімя.

Ріс в хатині під солому,
Тут зробив свій перший крок,
Та давно поїхав з дому,
Шлях шукаю, до зірок.
Та земними йду шляхами,
Та несу земну любов,
Вже немає тата й мами,
Їду, я на цвинтар знов.

Не забуду давню казку,
Чемно рідним поклонюсь,
Хоч один лиш раз, на паску,
У дитинство повернусь,
Вже є правнуки у мене,
Бачу, я батьків здаля,
Дуже вдячний тобі нене,
Кличе батьківська земля.