байка
Мій,якось кум пошти задаром
Придбав на виріст порося,
Щоб до різдва бути з узваром
-Холодне,м`ясо й ковбаса.
Кума- на щастя стіл накрила.
Чого там тільки й не було...
Відро сивухи наварила
Отож гуляли огого...
Щоб вберегти таке придбання
-"Васьком" прозвали порося.
На більш бережне проживання
-Запхали в будку до Рябка.
Для аппетиту поросяті
сивухи трохи підлили,
Та за кумпанію й Рябкові,
-Щоб в дружбі між собой жили.
Діло пішло - сказать до речі...
Васько-свиня про себе дбав.
В Рябка-бідаки звисли плечі,
Завив ночами й худнуть став.
Васько хазяйськи рив канави,
Ганяв котів і всяку "Рать"
І так-лиш тільки для забави,
За мить міг дерево зрубать.
Розперезавшись Васько схопить,
То гуску або індика,
То битись до бичка виходить,
То ласо косить на Рябка.
Заріс щетиною по вуха.
Таких свиней ще не було.
Став не свиня -а кабанюха.
Васька боялось все село.
Жере без міри-скільки зможе
У своє трибло набивать...
Вже й хазяї-життя дорожче,
Боялись двері відчинять.
Тож перебрав Васько без міри.
Терпінню всім прийшов кінець.
Нема тепер до нього віри,
Прийшов його ділам вінець.
Гуртом зібрались православні
Війною Ваську воювать.
Устали дружно -всі зухвальні.
Щоб за гріхи всі наказать.
Не втримав Васька оборони
В друзки і щеп ворота зніс,
Рвонувся так,як Бог дав ноги
Вліс дременув, задравши хвіст.
Нарешті, здихались від нього,
Перехрестились хазяЇ.
Куди й дивилися до того,
Як став Васько Їм друг сім`Ї.
Чутки про Ваську ходять друзі.
То там,де інде ,щой казать...
Вовків не стало в тій окрузі,
Медведів стало бракувать.
Рябко пригрівся на ослоні,
Вже й масть,породу відновив.
Розповідає курям сонним,
Як він з Васьком,у будці жив
------
Ти не дивись,що дешевеньке,
Якщо купляєш щось маненьке.
Бо попадеться ненажера,
Та ще і в шкурі живодера.