***

Пливуть вінки по плесу річки
Так тихо. Мов наперекір
Усім традиціям одвічним
Душі гармонія. Не вір
Прадавнім споминам – легендам
В цієї річки є Душа
Вона шепоче одкровення
І хвилями їх прикраша
Один вінок від всіх окремо
У ньому маки й васильки
Вдивився у глибоке небо
Не відчував він глиб ріки
То простір разом  з синявою
А над водою вже туман
Вінок манив у ніч з собою
А ранок Його переймав