Сильна ж нка

Яковлева-Соловьёва Людмила Ивано
Сильна жінка, як буває важко.
Душу заховати від незгод.
Сильна жінка, з душею на розпашку.
Для заздрості й пліток нема там перешкод.
Сильна жінка, посмішку малює.
Для пліток і заздрості - це щит.
Що за посмішкою там, ніхто не знає.
Живе для цього свій там заповіт.
Слильна жінка, з поглядом не втомним.
По життю з бідою сам на сам.
А так хочеться побуть її слабкою.
І відпустку дать своїм рокам.
Сильна жінка, вже й волося сиве,
Зморшки тихо впали на лице,
Вона гідно все життя прожила.
І с посмішкою, ще раз проживе...
Сильна жінка- це не докори сумління,
Ні. Це в душі самотній оберіг.
В оберезі вплетена надія.
Віра і любов там все ж живі.
Сильна жінка, вийде на зупинці,
І візьме с собою свій вінок.
Дасть з руки води тому напиться,
Хто дві душі зєднає курсом до зірок.