Йде Шарій Толян у раду,
Щоб мандатну всю громаду,
За безчинства покарать.
З ним крокує Шарорать,
Зробим покидькам засаду,
Гузни панські треба драть.
Бо вже довели до ручки,
Весь народ, порохосучки
Відкупилися мабуть.
Власті шаурму жують,
Відступні їм гріють ручки,
Шарогрім вже близько чуть.
Де не глянь- червоні кульки;
Їх дарують петькі, юлькі,
З посмішкою на вустах.
Шкваре тих, аж зносить дах,
Не кує вже їм зозулька,
Не клює вже у невдах.
Майже тридцять літ клювало,
Наловили ті немало,
Браконьєри-рибаки.
Рибконтроль пливе таки,
З Духом Правди просто вале,
Аж свистять маховики.
Купа партій "нових" типу,
Тулять дезу, чешуть липу,
Старі морди там стирчать.
Олігархів тупо рать,
Популізм звучить до хрипу,
Мразодвіж не дать не взять.
Переможем патріоти!
Небо надало нам квоти,
За Країну в нас болить.
Скоро вже, настане мить,
Бійтесь кляті пекла боти,
Зад ваш весело димить.;;;