Країна виборів безкрайніх,
Людей з лапшою на вухах.
Забили пропаганди в чайник,
Знесло від тої людям дах.
Видовищ дайте та дебатів!
Як сіно з пійлом у хліву.
Так тягнеться, що аж згорбатів,
Жує сонливо сон-траву.
Тв додасть помий в корито,
Все стойло сьорба аж свистить.
Подояне те стадо й брито,
Комфортно у загоні жить.
Пасуть гієни ту отару,
Гієн тих корме стадом чорт.
Погонять попаски до яру,
Трави росте там гарний сорт.
"О вівці, свині та телята!
Ми вас до раю приведем!
Скотина буде добре мати!
Скотом ми вас з любов'ю звем!
Пастух наступний нам поможе,
Ну це вже точно, сто пудів.
Бичі на спини мягко ложе".
Табун довірливо радів.
"Давайте в бій, на ту отару,
Бо то нам справжні вороги.
А нам накапа гонорару,
І ваші виростуть рогИ.
Вовки, ведмедів що агенти,
Вони кругом, квадратом теж.
Тому давайте вівці ренти,
Бо ворог нападе, єгеж".
Стада жили так дні за днями,
Паслись рогаті табуни.
Жували жуйними ротами,
І любо мекали вони.