Пока
Грабежева Татьяна
Картою печальной
Залегла тоска
В тишине прощальной
Прошепчу: " Пока."
Гордо улыбнувшись
Сброшу пиджачок,
Будто бы проснувшись
Цокнет каблучок.
Даренную розу
Брошу на перрон,
Прошлой жизни прозу
Залатает звон.
© Copyright:
Грабежева Татьяна
, 2019
Свидетельство о публикации №119070806059