Україна хоронить синів,
Що життя за всіх нас віддавали —
Це «дарунок» такий від « братів»
Плаче небо — ми горе пізнали.
Україна хоронить синів,
Що кордони її захищали,
Рідний дім, матерів щирий спів,
Рідну мову, щоб не відібрали.
Плаче небо від горя батьків,
На коліна всі люди ставали,—
Проводжали у вічність синів,
Що життям для нас мир здобували.