Благословіння Отця
Поема духовно-художня
1
я із любов’ю
від смиренного дощу
як я готовий
й Бог подасть –
то напишу
й поля насичені
і дощ цей не партач
мій Отче що на небі
Ти – читач
а Син водив мене
у Твоє – тричі – Світло
ще до Гори
і задумів
що там розквітли…
і так у Світлі
Задум став
ще творів не було
я здогадавсь
що Ти вже прочитав
а Мати задуми
мов пролистала
Її любов – ясна й тремка?
Її цікавість розбирала?
чомусь не знала –
ні рядка
Свою й мою любов оберігала…
І більше Тройці я Її
любив!!!
І як це?
Й це – від Отчого начала??
і от під апаратом – я чекав!
вітер торкав
чи не весь день чекав…
Любові повінь чи ріка
слова у золотих
і золотистих острівках
а поруч Крим
чекав дощу
вдивляючись
з коричневого рушника
я був у серці весь
весь – серце
от любов без голови!
а під Горою
в пошуках трави
так! – коричневії
корови
2
видно дорослим став
бо Ти й без Світла
а війнув – що я затрепетав
і ті псалми
ще я не написав
а Ти – вже прочитав…
але я так люблю Тебе!!!
що й виразніше
я любити став
тепер вже певніш й зачекай –
що здумають Твої уста
3
І серце відчинив
в Христа Ім’я.
І двері на балкон —
в тепле
Отця Ім’я!..
Отця обцілував —
псалмів воздвиженням
й оберіганням різних М’ям, —
й Духа,
як Триєдине Їх Ім’я!
В виду всіх штучних
о;рганів — в безсмертя
ям.
Й що світові; мости —
в своє ім’я!
І я Отця обняв:
Серцем
обняв!!
14.05.2019 –
09.07.2019,
Київ