Вишенька квітне біленькими квітами,
Віриш в небесную вись,
Манять стежинки кульбабками світлими,
Небом й життям осяйнись!
Знати, кохання дарує прозорії
Крильця метеликів знов,
Тільки вловити шептання історії:
Дивну правічну любов!
Палять слова ніби мить недоторкана,
Ніби прекрасні зірки
Знову приходять, весна ступить холодно,
Щоб відчувати роки,
Варто в душі молодим залишатися,
Знати: краса – як життя.
Тільки пишається вишенька в шатах вся,
Голубе, світом літав.
Любити, Сонцем і зорями мріяти,
Будеш творінням зірок,
Тільки сльоза розтавала під віями,
Щастя пророчить пророк.
Квітнула квітами білими вишенька,
Нам дарувала красу,
Квітнула зорями ніченька й вишили
Хмарочки щастя і сум.
Тільки відчути: ховається ніченька,
Ранок приходить однак,
І заплететься джерельцями річечка,
Вірю: любов – це весна!
02.04.2019. 15:07.