Тепер я бачу, ось вони, поля
Такі рiднючі і такі широкі
І мати моя, тихо щось співа
Це справді все, чи спомини глибокі?
Та ні, все правда, ось же ж маки
А пахнуть як, словами не сказать
Ходімо мамо, вже пора до хати
А легко ж як, аж хочеться літать
Не наче в мене за спиною крила
Я ніби птах, дивись же, я лечу
Ти чуешь мамо, вмію я літати,..
Чому ж від болю дикого кричу?
А на вкруги, так тихо і спокійно
Життя моє здаеться справжній рай
А із туману чую: "Все нормально,
Держись солдат, глаза не закривай"
...
Та то пусте, мені уже байдуже,
До сонця,
в небо,
в синю дивинину
Ти не сумуй без мене мамо дуже
Я в снах до тебе в гості загляну
Городинец Сергей ©
Не забудьте послушать в аудио версии на страничке в контакте
http://vk.com/gorodinetc
А также на Ютубе мои видео стихи