Не плач згорьована Україно – мати,
В бій пішли солдати,
В спину постріли лунають,
Брехні кіл в груди вганяють.
Одні стомилися чекати,
За переглядом подій не помічати
Краще, ніж країну захищати,
Від стомлених очей, що на стіні плачу,
Знаю любий, тебе вже не побачу.
Зрада, підлість та брехня по вулицях гуляють,
Здасть не здасть гадають,
Вщент зруйновані серця,
Україно – мати, зітри криваву сльозу з лиця.