Ми слухали тишу, руїни мовчали
Це тут за країну життя віддавали
Ті хлопці, що вчора в футбол іще грали.
Дівочу косу ще не всі розплітали.
Ми слухали тишу, де хлопців вбивали
І матері серце з грудей виривали,
Коли вона в вічність дитя проводжала,
А люди кругом на коліна ставали.
Так ворог проклятий життя забирає,
Людей не жаліє, без жалю стріляє
Міста він і села «градом» вкриває
З землею рівняє, живе все вбиває.
Але перед ним на коліна не стали,
Щоб вільними бути життя віддавали:
За землю, за матір, за рідне дитя
І щоб всім катам не було вороття.