* * * (Николай Зиновьев, http://www.stihi.ru/2011/01/13/7999)
На западе солнце садится светло,
Восток набухает грозою.
Дохнула прохлада, притихло село,
И ливень, — как даст! — полосою.
В саду на дорожках взрывает песок,
Сквозь солнце закатное льется...
И кажется, будто рыдает восток,
А запад как будто смеется.
* * * (вільний переклад П.Голубкова)
На заході сонце вже спати пішло,
А схід набухає грозою.
Дихне прохолода, притихне село,
І злива – як дасть – полосою.
Пісок у саду на доріжках тремтить,
Крізь сонце до заходу ллється...
Здається, ридає ображеий схід,
А захід, здається, сміється.