Память кличе на Карпатський Беверлі Хіллз.
Знов память у гори кличе,
Знов в дитинство беру путівку,
В авеню; Красний ДІл, Галицівку ,
Ріжі, Готар, Ропочівку,
Спомин в небі журавлями курличе.
Несуть память давно обвітрену,
Щоб згадати дитинства миті,
І сліди тих років пережиті,
Як ловили ящірок у кориті,
І в потоках форель і марену.
Як втікали з уроків, лісами блудили,
На морозі обвітрені личка;
Ілля, Сільва, Іван і Марічка,
Штефка, Рая, і Валя сестричка,
Як до школи в Галицівку ходили.
На тих вулицях, тих полонинах,
Ми щасливі і босі бродили,
Хороводи з вівцями водили,
Як ми друзів й природу любили,
Де ти юність? На яких Верховинах? ..
В кожне свято, кожної неділі,
З верболозів телєнку робили,
Віктор Заєць грав на скрипці гуцулку,
Розпивали румунську там цуйку,
Всі збирались на Красному Ділі.
Памятаю, там тріо створили,
І було своє там шатро;
Грав на баяні Петро,
На сопілці грав Мицьо -Дмитро,
А Штефан бив у бубен щосили.
І завжди там ватра горіла,
Як згадаю я ті осокори,
Красний ДІл -то є наші гори,
Мій тато випасав там корови,
Ну, а мама, ті корови доїла.
Память дитинства - то ліки,
Чисто хрустальний світ,
Кохання першого слід,
Пишної юності цвіт,
Їх не забути навіки.
Наш карпатський Беверлі Хіллз.
Автор; Н.П.Рубан.