Со мной сидела

Надежда Рубан
Сиділа тут зі мною тиша.

Сиділа тут зі мною тиша,
Ніщо мені не обіцяла,
Така широка і найглибша,
Мій спокій тихо, тихо пряла.

Полярна зірка заяріла,
Покотилась далеко в ліс дрімучий,
Ріка від спеки розомліла,
Попливла,побігла ген за кручі.

Сховався вечір за балкон,
В тумані чорному , густому,
А сон уже біля вікон,
Щоб зняти вже щоденну втому.

Ранок мені співав пісень,
Так веселився, сів в передпокій,
Прийшов яскравий, світлий день,
І гучно вкрав мій спокій!

Автор ; Н.П.Рубан.