Валентинi ШЕВЧУК
Далеке місто Мураши…
Забуті лиця…
В серпанках літа –
стомлені ліси…
Струнких красунь ялин
бурштинова живиця
блищить на сонці
краплями роси.
Далеке місто Мураши…
Там пахне глиця.
Несе гірчинку
паровозний дим.
Далекий стук коліс…
Трудяга-залізниця
немов вітає
теплий отчий дім.
Далеке місто Мураши…
Його покине
дівчисько юне,
проганяє сон…
Та довга ніч мине –
і потяг в Україну!..
Її зустріне
лагідний Херсон.
Далеке місто Мураши…
* * *
© Олег КРАВЧЕНКО
2019