(Автор російського тексту Бєліченко В.М.)
Колись я на полі волошку зірвав,
Гроза насувалась, темніло...
Коли ж у букет ніжну квітку поклав,
Побачив - там бджілка сиділа...
Летіти у вулик вона не могла,
Щоб разом з подружками грітись,
І мабуть померти готова була,
Де випало бджілці трудитись.
Ось так ці маленькі комашки живуть,
Все літо працюють старанно,
Лиш смерть припиняє їх жертвенний труд,
Хай прикладом нам вони стануть.
Повинні трудитися ми для Христа,
Як бджілки маленькі на полі,
Блажен, хто помре у годину труда,
Здійснивши Всевишнього волю!
(Переклад з російської ДЛВ)