Розгорнувши крила

Елена Богданова 6
Розгорнувши свої крила, ніч панує до світанку,
Зорі звично так кочують - світло сіючи згори....

Їм с Землі холодним сяйвом стрічку жовтого серпанку
З легким пафосом дарують вулиць стражі - ліхтарі.

Я у засідці безсоння, ти не йдеш, я все чекаю,
Ніч крізь сито сіє зорі, з них узори випліта...

Я шукаю на долоні знаки нашого кохання -
Тільки бачу нещасливе: ти не той і я не та...