Нiколи крил не опускай

Клавдия Дмитрив
Ніколи крил не опускай,
Що б там не трапилось з тобою.
Просто живи і пам'ятай –
Господь за тебе є горою.

Адже життя  - це боротьба,
Та іноді дуже запекла.
Скоріш за все твоя мольба…
Щоби душа не знала пекла.

Борись і рук не опускай!
А  силу Бог  буде  давати  .
Та ти борись і не вгавай –
Господь  буде допомагати!

Ти не одна у цім житті:
У тебе ж бо ще є сестричка.
Ти не лишилась в самоті.
У тебе хрестик і вервичка.

Молись на вервичці щодня –
Господь все бачить і почує.
За тебе молиться рідня,
Й для тебе плани Бог будує.

Та тільки рук не опусти!
Молись,молись і ще молися!
Як хтось образив,то прости
Й доземно Господу вклонися.

Я вірю…важко,але знай,
Що ця хвороба – це не вирок!
Страшних  думок не допускай!
Поглянь  ти в  лісі на вивірок.

Вони – маленькі гризуни,
Які в природі виживають.
Погянь на них зі сторони:
Вони малі й не пропадають.

Борись в житті за  це життя,
Моли молитви щиро-щиро.
Може за щось є каяття?
Прийми Причастя й Святе Миро.

Думками всі про тебе ,знай.
За тебе молять всі молитви.
Віру у чудо – не  минай.
Життя ж бо має свої ритми.

З тобою всі , ти – не одна!
Й одна ніколи ти не будеш!
Ти усміхнись, не будь сумна.
Як сон страшний,про все забудеш.

Ти тільки вір,та щиро ж вір!
Тобі засвітить доля сонцем,
Яке покажеться з-за гір
І кине промінь у віконце.

Будь мрійницею ти завжди,
Мрій  про щасливу свою долю.
Силу волі у собі знайди,
Не заганяй думки в неволю.

Красива ти й цвістимеш  знов,
І усмішка в тебе не згасне.
Мрій про кохання і любов.
Повір мені – життя  прекрасне!

Ще часу трішечки мине,
Й розквітнеш знов ,неначе вишня.
Згадаєш вірш цей і мене,
Бо береже тебе Всевишній!

Тільки ж бо рук не опускай!
Прошу тебе,тебе благаю!
Себе думками звеселяй.
Жагу життя я добре знаю…

Не маєш права сумувать!
Не смій на долю нарікати!
Господь буде  допомагать,
Й з тобою завжди Божа Мати!

Все буде добре!Ти повір!
У кожного свій хрест є зроду.
Не думала ти до цих пір,
І не дивилась ,наче в воду.

Не важчий хрест,ніж можемо нести.
На це все ласка й Божа воля.
У кожного свої хрести,
Й на Небесах написана нам доля.

То ж за життя ти вперто ж бо борись!
І вір,що все страшне минеться!
Згадаєш ти мене колись,
Й від щастя слізонька проллється.

17.07.2019 р.