Задумайся

Клавдия Дмитрив
Не думай,що тобі найгірше жить,
Не  думай,що всі  біди лиш у  тебе.
Ти думаєш як горе ж бо втопить?
Не гніви Бога,подивись на себе!

Не думай,що душа лиш в тя болить,
А в інших душі,наче твердий камінь.
Ти думай,як життя маєш прожить,
Й бувай на Службі Божій в храмі.

У тебе цілі руки й ноги є,
І голова твоя,як бачимо, на місці.
Ну а життя…життя усіх нас  б'є:
Когось лиш раз,а когось – разів з двісті.

Не нарікай ,що не вдалось
Піти , поїхати , купити…
А тобі часом не здалось,
Що це життя треба любити?

Порозвжай ти над життям,
Зроби аналіз своїм  діям,
Зроби межу між зернами й сміттям,
Й дай настанови всім думкам і мріям.

Подумаєш…щось не вдалось.
Воно так є,як мало  бути.
І  через це пройти прийшлось,
Та ти не хочеш це збагнути.

Ти переглянь всі цінності в житті,
Подумай,що найголовніше.
Ми всі є грішні,всі ми не святі,
Та нарікать – то  це є найпростіше.

І не роби трагедії ні в чім,
Не нарікай,що всюди лиш невдачі.
Не плачся за дрібницю на плечі,
Бо у цім  світі люди є й незрячі.

Поглянь навколо ,на усіх людей…
Скільки калік і немічних усюди.
Ніхто не виграв на життя ще  лотерей,
Й як нам написано,так кожному з нас буде.

Ти думаєш тим зміниш ти життя,
Що будеш скиглити , і плакати , і нити?
Жоден день не має вороття,
Й закон життя не можемо змінити!

18.07.2019 р.