Липень

Валентина Козаченко
Таке над листом небо ясне,
Літають низько ластівки,
Погожий день поволі гасне
З чиєїсь легкої руки.

Росте в спокої срібний місяць,
Неначе доля молода,
Бродячий пес шукає місця,
На світ журливо погляда.

Вітрець хмариночку колише,
Все розганя її опріч,
І вже в долонях пестить тишу
Тремтлива ніч.