***
У світі чимало стежок і доріг
Від рідного дому до долі причетних,
Коли залишаєм батьківський поріг,
Коли від"їжджаєм навчатися в серпні...
Відтоді почнуться незнані шляхи,
Відчуєш суворий тягар капітанів,
Та часто, мій друже,бува й навпаки
За різних, як кажуть, життєвих обставин...
І хай все складеться,юначе,гаразд,
Якщо ти дотепний і лагідний серцем,
Якщо ти життям не ідеш навздогад,
Шануєш накази батьківські ти ревно...
Ще хочу, як внуку, тобі я сказати,
Вертайся додому частіше на мить,
Де завжди чекає натружена мати,
З сумними думками ночами не спить...
У світі чимало стежок і доріг
Від рідного дому до долі причетних,
Коли залишаєм батьківський поріг,
Коли від"їжджаєм навчатися в серпні...
Хай буде до дому стежина ота
Найліпша з доріг, найжаданіща в світі,
Де тьохкає серце й сльозу наверта,
Як вбачив знайому садибу між квітів...
***