Чому душа так болісно ридає?
Тому, що роки щвидко так минають.
Життя моє міттєво промайнуло,
Що там було, я навить не збагнула.
Любов минула, було мені ще сорок,
А в голові залишився лиш морок...
Та всеж вона була, така красива,
Бо я була з коханим і щаслива.
Залишилось в душі моїй бажання:
Прокинуться би ранком на світанні.
Та щоб ничого в мене не боліло,
А радісно було, щоб не терпіла.