***

Кира Фарида
Замкнулись руки навколо плечей,
Зігрів вустами мій холодний подих.
У жарі цих недоспаних ночей
Дегустувалася любов твоя на дотик.

Я знов одна, та запах твоїх днів
На тілі закарбований печаллю.
В полоні тих тілесних відчуттів,
Й чи хочу я піти з нього не знаю.

Забута кава мерзне на столі,
Із нею вітер лагідно шепоче,
Шукаю очі твоЇ у пітьмі
Цієї ніжної, омріяної ночі.