Дощить, дощить весна прийшла, чи осінь?
А десь мороз, і сніг, а може й град.
Ти на підлозі, сонний, досі босий
Зірками знов малюєш снігопад...
Ти мій, не мій, чужий, дурний - не знаю
Чудний - тебе давно вже так зову.
Я постою хвилиночку тут, з краю,
І як захочеш, знов тоді піду.
І знову кава, знову з цигарками,
"LM" стара традиція твоя...
Ти барикади строїш поміж нами,
Їх ненароком знов руйную я...
Дурні, чудні і трохи божевільні,
Та не знайшлося білих нам палат.
І на словах ми, як не дивно, вільні,
І на ногах кайдани наших зрад.