Мої слова, не до твої радості...
Моя журба, не до твоїх снів...
Одне для одного - тільки пакості...
З коханців знову до ворогів.
Цей танець слів - наче намальваний,
На кухні знову сидиш один...
Своїми принципами закований,
Твоя отрута зелений тмин!
Акорди слів б'ють старими ранами,
То моя зброя, єдиний щит.
Одне для одного - ми тиранами,
Одне одному - тонкий граніт.
Мов скло розбиті, на поспіх склеєні..
Такі ламкі і тверді мов сталь.
І цигаркамими ми знову зведені
Ну що по каві і знову в даль?