Не забута, тобою не визнана,
Вже набридла і недоцілована...
Я чужою колись була признана,
І твоєю любов'ю закована.
Я сп'яніла тверезою мовою,
Божевільна руками забутими...
Я останньою колисковою,
І цнотливо вустами розкутими.
Непотрібна давно, та приручена,
Я манлива, тобі не обізнана...
Із своєю журбою заручена,
І оманою п'яною визнана.
Я зп'яніла давно і зневолена,
І заплутана в цій заперечності...
Я отрутою болі знеболена,
В безпорадності і небезпечності.
Не твоя й не чужа, одинокая
І для Юного файною лялькою...
Для чужих і найкращих жорстокая...
А для тебе знов п'яною нянькою!!!