Два бідони, три бідони,
Праця вищого гатунку,
Та бідони - як бездонні,
Кожна крапля на рухунку.
Три бідони - не чотири,
Значить, треба постаратись,
Бо у жінки кінські сили,
І обїжджений характер.
У корівнику на фермі
Нема кращої доярки,
Аніж та, що півцистерни -
Молока надоїть зранку.
Міцні руки з апаратом
Позмагаються запросто,
Пальці дійку у обхваті -
Затискають, як від злості.
Тиснуть, аж молочні ріки -
Починають ген текти,
Бють чолом потоки з дійки,
В білопінні береги.
Два бідони, три бідони,
Повні молоком по вінця,
Нема кращої мадонни,
Ніж дівчина із провінції.
Три бідони - не чотири,
Та потягне, як кобила,
Бо свистить батіг настирно,
І спина, неначе у милі.
У корівнику на фермі
Мух рої, гівно і смуток,
Ані молодість не вернеш,
Ні краси, що щезла хутко.
У бідони коло кліті
Молоко, як кров, стікає,
Засмальцовані по лікті,
Доярки чогось чекають.
Може, щастя - у серпанку,
Чи біди, щоб схаменутись,
Ні, чекають того ранку,
Щоб ніколи не проснутись.